ОСНОВНІ КРИТЕРІЇ ФОРМУВАННЯ ПЕРЕЛІКУ СПЕЦІАЛІЗОВАНИХ НАУКОВИХ ВИДАНЬ ВАК УКРАЇНИ (Із виступу на конференції Міжнародної асоціації державних органів атестації наукових і науково-педагогічних кадрів вищої кваліфікації (МАДАТ) ученого секретаря ВАК України М.С. Держалюка)

Вироблення якісних критеріїв добору спеціалізованих наукових видань для Переліку ВАК України є трудомістким складним процесом.

Перший такий Перелік спеціалізованих наукових видань ВАК України було створено впродовж 1997-1999 років, в які/ мали друкуватися основні результати дисертаційних робіт. Станом на 1 вересня 2008 р. до Переліку було внесено близько 3 тисячі наукових видань.

Дотепер ми використовуємо цей Перелік і систему критеріїв, розуміючи їх недосконалість. З метою підвищення вимог д наукових видань з 15.01.2009 р. розпочато перереєстрацію спеціалізованих наукових видань ВАК України. 27.05.2009 р. Президії ВАК України затвердила першу сотню видань до нового Переліку. Передбачаємо за півтора року цей процес завершити.

Аналіз рекомендацій і пропозицій, які надійшли до ВАК України про формування нових вимог до профільних видань, да змогу окреслити такі підходи до формування Переліку наукових профільних видань.

Єдиний Перелік наукових профільних видань не тільки бажаний, а й необхідний. Профільні видання (журнали, збірник наукових праць) повинні мати: свідоцтво про державну реєстрацію, а також загальнодержавну і/або зарубіжну сфер розповсюдження; засновника (співзасновника) профільного видання - наукову установу, організацію, вищий навчальний закла; тематичну спрямованість у певній галузі науки в межах наукової спеціальності або групи спеціальностей із Переліку наукови спеціальностей, затвердженого ВАК України за погодженням з МОН України; у складі редакційної колегії не менше трьох докторі наук відповідної галузі наук - штатних співробітників засновника наукового видання. Редактором (головним редактором) видання штатний співробітник засновника; право до друку з рекомендацією вченої ради наукової установи, організації або вищог навчального закладу, що його видає; тираж не менше 100 примірників; обов'язкове розсилання до бібліотек України, перелік яки визначено ВАК України; розміщення електронної копії видання на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського НАІ України в розділі «Наукова періодика» безкоштовно.

У чому новизна цих заходів? Перереєстрація всіх профільних видань ВАК України здійснюється 43-ма експертним радами ВАК України з метою підвищення якості спеціалізованих наукових видань України, їх розповсюдження. Насампере шляхом розміщення електронних копій видань на сайті Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського забезпечуєтьс широкий доступ до них масового споживача, на вищому рівні здійснюється контроль і боротьба проти плагіату в дисертаційни роботах. Це важливий крок на шляху до входження до системи міжнародних стандартів оцінки спеціалізованих наукових видан України.

При розгляді заяв про внесення профільних видань до Переліку спеціалізованих наукових видань, експертні ради ВА України дуже ретельно вивчали наукову цінність запропонованих журналів і збірників. Так, упродовж 1999-2008 років експерті ради із відповідних спеціальностей відхилили 257 журналів і збірників наукових праць, які не відповідають зазначеним вище вимогам ВАК України.

Зусиллями останніх 10 років в Україні створено вагому інформаційно-методичну базу атестаційного процесу як щодо періодики, так і щодо книжкових видань.

Сьогодні важко уявити ту девальвацію наукових ступенів, яка відбулася б у разі відміни державного контролю за якості наукових публікацій і атестацією здобувачів наукових ступенів.

Останніми роками спостерігається тривожна тенденція: вищі навчальні заклади й академічні інститути (практично всі без винятку) добиваються того, аби їх періодичні наукові органи були внесені до списку спеціалізованих видань для друку матеріалі дисертацій. У цьому не було б нічого поганого, якби цей видавничий орган використовувався розумно. Тобто, якби найбільш цінний науковий матеріал у скороченому вигляді був опублікований у реферованих, тобто в більш рейтингових журналах (вітчизняних зарубіжних), тоді детальніше матеріал можна було б надрукувати в інститутських наукових збірниках. Виходить, що 3-4 статті обсягом 2-3 сторінки кожна, опубліковані тільки в таких збірниках. Навряд чи в таких коротких публікаціях можна висвітлити основні положення дисертаційної роботи.

Уся гострота питання - в якості публікацій. Ми розуміємо, що сучасний науковий світ живе за давно сформованим критеріями, основу яких складають або цитування наукової статті в науковій періодиці, тобто, як інші вчені оцінюють роботу, або і публікації автора в цитованих виданнях. Розроблені критерії на основі індексу цитування є важливими, але не абсолютними для об'єктивної оцінки тої чи тої наукової публікації. Тут потрібен системний підхід. Є наукові проблеми, які хвилюють людство всі п'яти континентів, як наприклад, зміна клімату, наслідки потепління, масові епідемії, боротьба з голодом, стихійні лихі міжнародний тероризм. Природно, що кожна публікація на цю тему викликає більшу увагу з боку світової спільноти, ніж проблем національної археології, економіки, мови та культури нечисленних народа. Країни пострадянського простору, в умовах перехідного періоду невзмозі відігравати роль у розвитку, скажімо, суспільствознавчих наук. Тому не випадково перевагу в інде< цитування мають англомовні видання, а також видання на провідних мовах світу. Така об'єктивна реальність. Існують й У чинники, які не дають змоги цілковито керуватися індексом цитування.

Розуміючи, що в сучасному світі саме на цьому ґрунтується оцінка наукових кадрів, наукових шкіл все ж необхідно зазначити, що до цього питання слід підходити всебічно, вирішувати його поступово. По-перше, потрібно керуватися реальним станом речей кожної окремо взятої країни, найбільш прийнятними саме для неї критеріями оцінки наукової діяльності Ся забезпечити найуспішнішим національним науковим галузям і їх періодичним виданням рівень цитування суворе рецензува-аби провідні вітчизняні вчені стали відомими за кордоном. Після цього перейти на систему оцінювання дисертаційних роб-публікаціями в цитованих виданнях, поступово поширюючи цей процес на інші напрями науки. І тільки на основі отримати досвіду слід виробляти критерії оцінювання наукових і педагогічних кадрів.

 Вважаємо, що індекс цитування, котрий набуває, крім економічного значення, дедалі більшу вагу при оцінюванні зікації науково-педагогічних кадрів, не може бути єдиним чинником при формуванні Переліку спеціалізованих наукових ь ВАК України.

Актуальним питанням щодо підвищення якості наукових статей є відповідальне рецензування та відхилення неякісних При цьому бажано дотримуватися декількох принципів: один із них - терміни опублікування: максимальний період /вання статті в редколегії. Важливо відзначити позитивні тенденції в цьому питанні. Профільні журнали, які видаються івами HAH України, підвищили вимоги до публікацій, удосконалили сайти своїх періодичних видань, ввели порядок суворого іування, починаючи від формальних речей і завершуючи провідними публікаціями. Кожна публікація супроводжується (ією українською, англійською і російською мовами. Безумовно, в таких журналах представлена серйозна наука, їх іють читати, замовляти за кордоном. Журнали мають бути оперативно «розпізнаними» не тільки українськими вченими, золь анотації дуже велика. Вона - ключ до оперативного поширення кращих наукових публікацій вітчизняної науки за ІОМ.

Декілька слів про велику кількість профільних видань. Вони, скоріше за все, прийняті ВАК як спеціалізовані під впливом ивних причин. Усі видання отримали рівні можливості. В межах сучасного нормативно-правового поля зробити інше пиво. Сьогодні ми не прагнемо обділяти окремі журнали, наукові напрями або вищі навчальні заклади. Всі вони проводять о-дослідницьку роботу, мають шанси на успіхи. Якщо результатів не буде, вони в найближчому часі відійдуть на другорядні зоте на які з них очікує ця доля, ми не в змозі сказати, це підтвердить сувора наукова практика. Очевидно, природний відбір імогу суттєво скоротити кількість спеціалізованих наукових видань.

Вимоги до дисертаційних робіт. Спеціалізовані вчені ради зобов'язані приймати до захисту дисертації на здобуття о ступеня доктора наук за наявності не менше 20 публікацій із теми дисертації у провідних наукових профільних журналах, а з інших періодичних наукових (зокрема електронних) профільних виданнях України (їх перелік затверджує ВАК України) та :раїн, причому в галузі природничих і технічних наук при прийнятті спеціалізованою вченою радою дисертації до захисту до іімальної кількості публікацій замість трьох статей можуть бути віднесені три авторські свідоцтва про відкриття або три л, які безпосередньо відносяться до наукових результатів дисертації, і не більше 5 статей можуть бути опубліковані в знних наукових профільних виданнях.

Наявність опублікованої індивідуальної монографії, яка містить особисті результати наукових досліджень здобувача, д не менше 10 обліково-видавничих аркушів в галузі природничих і технічних наук, а для гуманітарних і суспільних наук ідивідуальної монографії - не менше 15 обліково-видавничих аркушів.

Обов'язковими умовами для розгляду спецрадами кандидатських дисертацій є наявність не менше трьох публікацій у їх профільних виданнях і одна апробація матеріалів дисертації на наукових конференціях.

Наукові видання, що входять до Переліку ВАК кожної з країн СНД, зараховуються автоматично. Матеріали конференцій, іумів, конгресів, брошури, препринти, депоновані статті, відповідно до нормативних документів ВАК України, належать до звих публікацій.

Ми свідомо детально виклали вимоги, які існують в Україні до мінімальної кількості публікацій у здобувачів вчених з, з огляду на те, що саме розбіжність у цьому критерії є однією із причин відмови в переатестації громадян України, які ли дисертації в країнах СНД.

Наявна проблема внесення до списку спеціалізованих видань матеріалів міжнародних конференцій. Ситуація непроста, ть матеріалів міжнародних конференцій відповідає високому рівню. Проте іноді бувають окремі випадки, коли публікація злабка. ВАК України, на жаль, не може порушувати принципів єдності вимог і приймати рішення щодо кожної конференції а тому не всі конференції вносить до переліку профільних видань.

Сучасний стан науки, особливо в галузі поширення її досягнень у профільних виданнях (журналах, наукових збірниках викликає занепокоєння. В Україні наукові бібліотеки недостатньо враховують світовий досвід дублювання журнальної ки електронними варіантами.

Серед електронних видань на сайті Національної бібліотеки України' ім. В.І. Вернадського всього 10 вітчизняних чних журналів наявні в електронному вигляді, а в Інтернеті - 45 журналів, половина з яких наукові, а решта - популярні.

У сучасних умовах актуальним питанням є створення єдиного інформаційного простору, покликане сприяти вирішенню і інноваційної й освітньої галузі, міжнародного наукового співробітництва, формування електронної наукової системи.

Процес можна прискорити створенням бібліотечних консорціумів, котрі вже зараз забезпечують доступ до майже 3500 кетових електронних журналів, і Національної електронної бібліотеки з її розгалуженою системою бібліотечних центрів.

ЗАТВЕРДЖЕНО Наказ

Вищої атестаційної комісії України від 07.05.2010 р. № 278

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03.06.2010 р. за № 354/17649

А заказать диссертацию вы можете на этой странице.